Зош википедия: Здоровый образ жизни — это… Что такое Здоровый образ жизни?

Зош википедия: Здоровый образ жизни — это… Что такое Здоровый образ жизни?

alexxlab 05.04.2021

Содержание

Лубенська ЗОШ І—ІІІ ступенів № 1 — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Лубенська ЗОШ I—III ступенів № 1 — загальноосвітня школа I—III ступенів № 1, розташована у місті Лубнах (районний центр Полтавської області).

Лубенська ЗОШ I—III ступенів № 1 міститься у просторому спеціально зведеному у перше десятиліття по війні приміщенні, і розташована за адресою:

вул. Ярослава Мудрого, буд. 25/1, м. Лубни—37500 (Полтавська область, Україна).

У школі навчаються понад 820 учнів.

Педколектив навчального закладу — понад 50 вчителів. Директор школи — Тютюнник Людмила Семенівна.

Історія першої лубенської школи почалася задовго до будівництва приміщення нової школи на місці колишньої Лубенської чоловічої гімназії, яке було здійснено в тому числі зусиллями тодішнього керівника навчального закладу Г. І. Сурмила в 1959 році, що, таким чином, вважається датою заснування сучасної ЗОШ № 1 Лубен.

Від 1961 року протягом понад десятиліття навчальний заклад очолювала Н. В. Проценко. Школа тоді по праву вважалася найкращою в місті і відомою далеко за його межами, адже велика кількість випускників закінчувала школу з золотою та срібною медалями, вступала на навчання до найпрестижніших ВУЗів Радянського Союзу, прославляли рідну школу також юні спортсмени. В 1972 році Наталія Всеволодівна Проценко вийшла на пенсію за віком, але ще довгі роки не розлучалася зі своєю школою.

Наступний директор школи (від 1972 року) — І. С. Шведько, за фахом учитель фізики взяв курс на технізацію навчального процесу. В цей час школа перейшла на кабінетну систему, були запроваджені технічні засоби навчання. Зокрема, у 1976—77 роках у школі був створений технічний центр та радіостудія, з якої транслюються щотижневі шкільні радіоновини. Наприкінці 1970-х школа придбала вітчизняні відеомагнітофони, і навіть були здійснені спроби залучити їх у навчальний процес. У період 1981—83 років проводилась велика організаційно-підготовча робота зі створення в навчальному закладі телестудії. І 16 вересня 1983 року о 15-00 відбулася перша телепередача (замкнена система), а в жовтні в школі відбувся обласний семінар завідувачів райвно та міськвно по питанню «Використання ТЗН у навчально-виховному процесі». Відтак, незабаром школа стала опорною школою Інституту Педагогіки Академії педагогічних наук України з питань впровадження ТЗН у навчально-виховний процес.

Від 25 серпня 1985 року школу очолив 6-й за ліком (якщо рахувати по війні) директор — В. Ф. Дзюба, член ради обласної асоціації директорів шкіл від дня її заснування (з травня 1987 року), учитель-методист, вчитель фізики. Навчальний заклад продовжив напрямок у розвитку технічного оснащення, зміцнення матеріальної бази, вивчення, впровадження і удосконалення передових методів і форм у навчально-виховній роботі.

За період існування школи як середньої, її стіни залишили 5 850 випускників, в тому числі з золотою медаллю 259 учнів, із срібною — 152 учні.
Так, у 2000 році школа виховала 20 медалістів.

У 1986 році вперше не лише в Лубнах, а і в області в школі було введено учнівське самоврядування, також у навчальному закладі одному з перших започатковано вивчення англійської мови вже з першого класу.

У теперішній час вже тривалий період у школі впроваджується рівневе диференційоване навчання. Диференціація в 10-11 класах підкріплюється профільним навчанням.

Лубенська ЗОШ I—III ступенів № 1 традиційно є базою для проходження педагогічної практики студентами Київського університету ім. Драгоманова, Полтавського педагогічного університету ім. Короленка, Кременчуцького і Прилуцького педагогічних училищ, Переяслав-Хмельницького педагогічного університету ім. Сковороди.

Джерела та посилання[ред. | ред. код]

Барська ЗОШ №1 — Вікіпедія

Барська загальноосвітня школа І—III ступенів № 1 — школа у місті Бар по вулиці Гагаріна 15.

Предтечею Барської ЗОШ були:

1. Барський єзуїтський колегіум — 1616—1773 рр.

2. Василевська (уніатська) школа — 1781—1830 рр.

3. Духовне училище — 1846—1860 рр.

Барська ЗОШ № 1 є правонаступницею однокласного міністерського училища, відкритого в 1868 році, і перетвореного в двокласне міське училище у 1888 році.

У 1902 році приміщення приміщення було перебудоване, внаслідок чого відкрилися дві школи: жіноча — в правій половині від теперішнього входу, чоловіча — в лівій половині. Навчання тривало 5 років. Три молодших називалися групами, а два старших — класами(тому училище двохкласне). Свідоцтво про повний курс училища давало право обіймати посади дрібних чиновників, а щоб стати учителем потрібно було пройти ще восьмимісячні курси.

Навчання було платним від 4 до 8 карбованців на рік, а тому закінчували училище лише діти заможних сімей.

У «Приймальній книзі Барського Народного однокласного училища з 1870 року», знаходимо запис під № 125 про те, що 1 вересня 1875 року, склавши екзамен, до 3-ї групи був прийнятий Михайло Коцюбинський — майбутній видатний український письменник. Його однокласником і товаришем був Марк Морейніс — майбутній дільничний лікар Барського району.

Першим завідувачем школи був Яків Захарович Петровський, другим — Крохмальний, потім аж до революції — Дмитренко. Наглядачкою жіночого училища працювала Марія Миколаївна Свистунова.

Тривалий час учителем чоловічого училища працював Калиновський, який був репресований в 1921 році за участь у місцевій «Просвіті».

У 1916 році школа перейменована на «Барское высшеначальное городское училище». Термін навчання — 8 років, з яких 4 молодших, і 4 старших класів.

З 1921 року школа перейменована у 1-у трудову з семирічним строком навчання. Навчалося тут 250 учнів, педколектив нараховував 16 учителів.

З 1932 по 1938 роки у цьому приміщені була єврейська семирічна школа, а потім до 1941 року — Барська російська школа № 3.

Під час тимчасової окупації міста, школа проводила заняття до 1 грудня 1941 року, потім групу учнів Тетяна Євгенівна Пржевалінська навчала вдома.

Учитель математики Григорій Михайлович Ярошенко першим серед учителів нашого краю був відзначений найвищою нагородою — орденом Леніна. У воєнний час він працював у московській школі, а потім знову повернувся у Бар.

Напередодні визволення району, у січні 1944 року, у фашистських застінах м. Жмеринки загинули учителі-підпільники: Костянтин Андріяш, Микола Гринник, Марія Загребельна, Тамара Сілецька, Анатолій Фальборк.

Одразу ж після визволення міста, у кінці березня 1944 року, на подвір’ї школи, біля розбитого німецького танку відбулося перше засідання педради під керівництвом директора школи Івана Васильовича Білокінного. Із ним були вчителі: Березовська О. Т., Білокінна А. І., Корченвська А. Н., Левицькі Н. Ф., Пржевалінська Т. Є., Янюк Л. І.

15 квітня 1944 року відремонтовані приміщення прийняли учнів. Учительський колектив поповнився чоловіками, які повернулися після війни. Школу очолив Клим Олександрович Левицький, його заступником став Самуїл Абрамович Дунаєвич. Тодішній педколектив: Герценштейн Д. І., Гонтмахер А. Й., Лапчевський С. І., Будян І. С., Жежеря І. А., Цикал М. І., Панішевський Е. І.

Нове приміщення збудувалось і обладналось у 1968 році під керівництвом Заслуженого учителя України, передвоєного випускника цієї школи — Леоніда Володимировича Шаповалова.

  • З березня 1944 р. Іван Васильович Білокінний
  • З квітня 1944 р. Клим Олександрович Левицький
  • З 1968 р. Леонід Володимирович Шаповалов
  • З 1978 р. Віталій Андрійович Камлук, вчитель-методист, Відмінник освіти України
  • З 1 вересня 2013 р. Леонід Борисович Нестерук

Педагогічний колектив[ред. | ред. код]

  • Якісний склад педагогічних кадрів — 49 учителів
  • Учителів вищої категорії — 38
  • Учителів-методистів — 9
  • Старших учителів — 16
  • Учитель І категорії — 2
  • Учитель ІІ категорії — 3
  • Спеціалістів — 6

Меморіальна дошка Гуршалу П.М.

Гуршал Петро Миколайович (1960—1981) — воїн-афганець, нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно). На будівлі школи у лютому 2016 року встановлено меморіальну дошку[1] .

29 січня 2019 р. учні школи взяли участь у Вікімарафоні 2019

ЗОШ №28 м. Житомира — Вікіпедія

Загальноосвітня
школа І-ІІІ ступенів № 28
міста Житомира
імені гетьмана Івана Виговського
Тип Державна школа
Країна Україна Україна
Розташування Житомир
геокоординати не задано: 2692156 ·R (Житомир)
Девіз Все буде добре!
Засновано 1992 р.
Директор Глінчевська Яніна Анатоліївна
Вартість навчання Державна школа
Адреса Житомир, 10031, вул. Тараса Бульби-Боровця, 17
Телефон (0412)25-97-66
E-mail [email protected]
Сайт school28zt.in.ua
Question book-new.svg Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела. Матеріал без джерел може бути підданий сумніву та вилучений. (лютий 2018)
Question book-new.svg Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значимості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть підтвердити значимість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значимість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об’єднана з іншою статею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (лютий 2018)

Житомирська загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів № 28 міста Житомира імені гетьмана Івана Виговського Житомирської області розміщена на вулиці Тараса Бульби-Боровця(Маршала Рибалки), 16, в районі Крошня.

Школа була створена в часи незаложності України 1992 року.

Зміст

  • 1 Історія
    • 1.1 Директори школи
      • 1.1.1 Сюравчик Микола Кирилович
      • 1.1.2 Глінчевська Яніна Анатоліївна
  • 2 Зміна назви школи
  • 3 Посилання

В 1992 році, поруч з ЗОШ №16 була відкрита сучасна школа I-III ступенів №28 м. Житомира.

Директори школи[ред. | ред. код]

Сюравчик Микола Кирилович[ред. | ред. код]

В 1986 році Микола Кирилович обійняв посаду Директора ЗОШ №36 м. Житомира, але потім очолив ЗОШ №28 м. Житомира в 1998 році. Згодом низка невирішених проблем освітньої сфери спонукала Миколу Сюравчика шукати ефективних рішень на посаді начальника управління освіти і науки облдержадміністрації, яку він обіймав з 1998 до 2002 року.

Глінчевська Яніна Анатоліївна[ред. | ред. код]

В 1998 році Глінчевська Яніна Анатоліївна після посади Заступника директора в ЗОШ №5 м. Житомира зайняла місце Директора ЗОШ №28 м. Житомира імені гетьмана Івана Виговського.

З 2016 року рішенням Житомирської Міської Ради назва школи була змінена з Загальноосвітня школа I-III ступенів №28 міста Житомира на Загальносвітня школа I-III ступенів №28 міста Житомира імені гетьмана Івана Виговського

Біографія Сюравчика Миколи Кириловича — http://logos-ukraine.com.ua/project/index.php?project=gdum&id=344

Офіційний сайт ЗОШ №28 м. Житомира імені гетьмана Івана Виговського — https://web.archive.org/web/20180217082528/https://school28zt.in.ua/

sow — Wiktionary

English[edit]

Etymology 1[edit]

From Middle English sowe, from Old English sugu, from Proto-Germanic *sugō (compare West Frisian sûch, Dutch zeug, Low German Söög, German Sau, Swedish sugga, Norwegian sugge), from Proto-Indo-European *suh₂kéh₂ (compare Welsh hwch (“pig”), Sanskrit सूकर (sūkará, “swine, boar”)), from *suH- ‘pig’ (compare German Sau, Latin sūs, Tocharian B suwo, Ancient Greek ὗς (hûs), Albanian thi, Avestan 𐬵𐬏‎ (hū, “boar”). See also swine.

Alternative forms[edit]
Pronunciation[edit]
Noun[edit]

sow (plural sows or swine)

  1. A female pig.
  2. A female bear, she-bear.
    • 1995, Dana Stabenow, Play with Fire, →ISBN, page 11:

      Lucky he wasn’t a sow. They’ve usually just dropped a cub this time of year. A sow would have been cranky as hell.

  3. A female guinea pig.
  4. A channel that conducts molten metal to molds.
  5. A mass of metal solidified in a mold.
    • 1957, H.R. Schubert, History of the British Iron and Steel Industry, p. 160:
      In England, it was generally termed a ‘sow’, if the weight was above 10 cwts., if below, it was termed a ‘pig’ from which the present term ‘pig iron’ is derived.
  6. (derogatory, slang) A contemptible, often fat woman.
  7. A sowbug.
  8. (military) A kind of covered shed, formerly used by besiegers in filling up and passing the ditch of a besieged place, sapping and mining the wall, etc.
    (Can we find and add a quotation of Craig to this entry?)
Usage notes[edit]

The plural form swine is now obsolete in this sense.

Synonyms[edit]
  • (mass of metal solidified in a mold): ingot
  • (contemptible woman): bitch, cow
Derived terms[edit]
Translations[edit]

female pig

  • Arabic: خِنْزِيرَة‎ f (ḵinzīra)
  • Aromanian: poarcã f
  • Bikol Central: dulag
  • Breton: gwiz (br)
  • Burmese: ဝက်မ (my) (wakma.)
  • Catalan: truja (ca) f, porca (ca) f, verra (ca) f
  • Chinese:
    Cantonese: 豬乸, 猪乸 (zyu1 naa2)
    Mandarin: 母豬 (zh), 母猪 (zh) (mǔzhū)
  • Czech: svině (cs) f, prasnice (cs)
  • Danish: so (da) c
  • Dutch: zeug (nl) f
  • Egyptian: (rrt f)
  • Esperanto: porkino
  • Estonian: emis (et)
  • Faroese: súgv f
  • Finnish: emakko (fi), emäsika (fi)
  • French: truie (fr) f
  • Friulian: scrove f
  • Galician: porca f, bodalla f, godalla f, golerpa f, barrionda f, ferruxe f, marrá (gl) f
  • Georgian: ნეზვი (nezvi), ქუბი (kubi)
  • German: Sau (de) f, Mutterschwein n
  • Greek: γουρούνα (el) f (gouroúna), σκρόφα (el) f (skrófa)
    Ancient: δέλφαξ f (délphax)
  • Hungarian: koca (hu), nőstény disznó., emse (hu)
  • Icelandic: sýr f
  • Ido: porkino (io)
  • Indonesian: babi betina
  • Irish: cráin (ga) f
  • Italian: scrofa (it) f, troia (it) f
  • Japanese: 雌豚 (めぶた, mebuta)
  • Kazakh: мегежін (megejin)
  • Korean: 암퇘지 (ko) (amtwaeji)
  • Latin: scrōfa f, porca f
  • Lithuanian: kiaulė (lt) f
  • Low German: Söög f
  • Macedonian: маторица f (matorica), прасица f (prasica)
  • Malay: khinzir betina
  • Maori: poaka uwha
  • Middle High German: sū f
  • Norwegian:
    Bokmål: purke (no) f or m, sugge f or m, hunngris m, hunnsvin n
    Nynorsk: purke f, purka f, sugge f, hogris m, hosvin n
  • Occitan: truèja (oc) f, pòrca f
  • Old English: sū (ang) f, sugu f
  • Old High German: sū f
  • Old Norse: sýr f
  • Old Saxon: sū f
  • Persian: ماده خوک‎ (mâde-xuk)
  • Polish: locha (pl) f, maciora (pl) f
  • Portuguese: porca (pt) f
  • Romanian: scroafă (ro), purcea (ro), (popular) poarcă (ro)
  • Russian: свинья́ (ru) f (svinʹjá), свинома́тка (ru) f (svinomátka)
  • Sardinian: cópia f, màdri f, súe f
  • Serbo-Croatian:
    Cyrillic: крмача f, прасица f
    Roman: krmača (sh) f, prasica (sh) f
  • Sicilian: porca f, troja f, scrofa f
  • Slovak: sviňa (sk) f
  • Sorbian:
    Lower Sorbian: rampa f
  • Spanish: cerda (es) f, puerca f
  • Swedish: so (sv) c, sugga (sv) c
  • Turkmen: mekejin
  • Ukrainian: свиня́ f (svynjá), льо́ха f (lʹóxa)
  • Venetian: lùja, lùgia f, scroa f, scrova f, vera f, mascia f, porseƚa f, roja f
  • Vilamovian: zaoj f
  • Volapük: jisvin (vo)
  • Vurës: m̄al
  • Welsh: cynar f, cunar f
The translations below need to be checked and inserted above into the appropriate translation tables, removing any numbers. Numbers do not necessarily match those in definitions. See instructions at Wiktionary:Entry layout § Translations.

Translations to be checked

See also[edit]

Etymology 2[edit]

From Middle English sowen, from Old English sāwan, from Proto-Germanic *sēaną, from Proto-Indo-European *seh₁-. Compare Dutch zaaien, German säen, Danish , Norwegian Bokmål .

Pronunciation[edit]
Verb[edit]

sow (third-person singular simple present sows, present participle sowing, simple past sowed, past participle sown or sowed)

  1. (transitive, intransitive) To scatter, disperse, or plant (seeds).
    When I had sown the field, the day’s work was over.
    As you sow, so shall you reap.
  2. (figurative) To spread abroad; to propagate.
    • And sow dissension in the hearts of brothers.
  3. (figurative) To scatter over; to besprinkle.
    • 1677, Matthew Hale, The Primitive Origination of Mankind, Considered and Examined According to the Light of Nature
      The intellectual faculty is a goodly field, […] and it is the worst husbandry in the world to sow it with trifles.
Synonyms[edit]
The terms below need to be checked and allocated to the definitions (senses) of the headword above. Each term should appear in the sense for which it is appropriate. Use the templates {{syn|en|...}} or {{ant|en|...}} to add them to the appropriate sense(s).
Derived terms[edit]
Translations[edit]

Anagrams[edit]


Middle English[edit]

Noun[edit]

sow

  1. Alternative form of sowe

Mózg — Википедия, вольна энциклопедия

головного мозга
Ilustracja
Mózgowia kręgowców. Kolejno od góry: ryby, gada, ptaka, ssaka, naczelnego, człowieka

Mózg ( cerebrum ) — narząd ośrodkowego układu nerwowego, złożony ze zwojów mózgowych (cerebralnych, głowowymetch) systęwierzuzoczózówy.

U dwubocznie symetrycznych w toku ewolucji nastąpiło wyodrębnienie się części głowowej (cefalizacja) i związane z tym powiększenie zwojów głowmózowyzówjW obrębie zwojów mózgowych pojawiły się ośrodki koordynujące, odpowiedzialne za koordynujce, odpowiedzialne za kontrolę narządów ciała oraz ośrodki asocjacyjne (kojarzeniowe), odpowiedzialne .

U wyżej uorganizowanych wirków i przywr występują parzyste zwoje mózgowe połączone szeroką komisurą. U większości tasiemców zwoje mózgowe połączone są pierścieniem nerwowym od którego odchodzą nerwy narządów czepnych [1] .

U wstężnic występują cztery zwoje mózgowe połączone spoidłami.U wrotków zwój mózgowy jest pojedynczy lub parzysty. U brzuchorzęsków zwój mózgowy jest dwupłatowaty [1] .

U pierścienic obecna jest para zwojów mózgowych, z których w każdym wyróżnia się protocerebrum i deutocerebrum, a u niektórych wieloszczetów wolno żyjcych jeszcrebrze trit. Zwoje te położone są zwykle w prostomium lub perystomium nad jelitem przednim, ale u niektórych wolno żyjących wieloszczetów występują w szczytowej części prostomium, przed jelitemium. W obrębie mózgu obecne są ciała grzybkowate ( coropra pedunculata ), stanowiące ośrodki kojarzeniowe.Szczególnie silnie są rozwinięte u dżdżownic, dzięki czemu można je tresować [1] .

Ilustracja

U stawonogów mózg zlokalizowany jest po grzbietowej stronie pierwszej tagmy ciała [1] . Wraz z obrączką okołoprzełykową, zwojem podprzełykowym и zwykle brzusznym łańcuchem nerwowym stanowi on centralny układ nerwowy [1] [2] . U wielu pajęczaków wszystkie te narządy zlewają się w jedną masę okołogardzielową [2] . Mózg budują parzyste zwoje mózgowe wyposażone w ciała grzybkowate, będące ośrodkami kojarzenia [1] .

Wyróżnia się u stawonogów trzy płaty mózgowe: protocerebrum (powstałe przez zlanie archicerebrum z prozocerebrum [2] ), deutocerebrum (дюймы śródmóżdże ] [3] i i [3] .zamóżdże [3] ). U skorupiaków niższych, a także skąponogów tritocerebrum nie wchodzi w skład mózgu i jest on tylko dwupłatowy [1] [2] . U szczękoczułkowców mózg również jest dwupłatowy, lecz lepszy jakościowo, gdyż złoony z protocerebrum i tritocerebrum (deutocerebrum uległo zanikowi) [1] .U wyższych skorupiaków i tchawkowców obecne są wszystkie trzy płaty [1] [2] . U owadów pod mózgiem leży zwój hypocerebralny stanowiący centrum dentogastrycznego układu wegetatywnego [3] .

Ilustracja Rekonstrukcja 3D ośrodkowego układu nerwowego ślimaka Pseudunela viatoris (widok grzbietowy). Zwoje mózgowe oznaczone cg

Mięczaki cechują się różnym stopniem rozwoju układu nerwowego. U jednotarczowców i chitonów przypomina ten u prymitywnych płazińców, u pozostałych gromad występuj oddzielne, parzyste zwoje mózgowe [1] .U wszystkich mięczaków mózg otacza przełyk [4] .

Głowonogi [edytuj | эдитуй код]

Mózg głowonogów otacza przełyk i może być osłonięty chrzęstną puszką mózgową [4] . Część nadprzełykowa łączy się z częścią podprzełykową dwiema komisurami i płatem wielkokomórkowym. Części te składają się u łodzików z 12 płatów podstawowych. U większości dwuskrzelnych wyróżnia się 26 płatów podstawowych, które dzieli się na kolejne płaty. W sumie u większości ośmiornic wyróżnia 36, ​​a u dziesięciornic 37 płatów mózgowych [4] .

Mózg dwuskrzelnych ma najbardziej złożoną budowę wśród bezkręgowców. Wyróżnia się w nim wyspecjalizowane centra i podcentra kierujące funkcjami rónych narządów. Doświadczalnie wykazano występowanie pamięci krótkotrwałej i długotrwałej oraz zdolności do uczenia się u ośmiornic [1] . U przedstawicieli rodzaju Octopus mózg zbudowany 169 milionów neronów (więcej, bo 300 млн, buduje zwoje ramieniowe) [4] .

Bezczaszkowce [edytuj | эдитуй код]

U lancetnika przednią część cewki nerwowej stanowi, odpowiadający mózgowi kręgowców, pęcherzyk czołowy.Składa się on z przodomózgowia, w którym znajduje się plamka barwnikowa i narząd lejkowaty oraz wtóromózgowia wyposażonego w komórki Josepha [5] .

Kręgowce [edytuj | эдитуй код]

U kręgowców mózg wraz z pniem mózgu buduje położone w czaszce mózgowie. W anatomii porównawczej kręgowców nazwę mózg stosuje się do narządu powstałego z dwóch lub trzech pierwszych pęcherzyków mózgowia czyli kresomózgowia,? Inaczej defiuje mózg anatomia człowieka, zawężając jego znaczenie do kresomózgowia, a jeszcze bardziej wąsko Definiują go klinicyści ograniczajc do półkul mózgu [5].

U większości kręgowców mówi się o czterech komorach mózgowych, przy czym I i II znajdują się w kresomózgowiu, trzecia w midzymózgowiuzen, a czwarta juj 900 [czwarta wędzwarta] 900 [wędzymózgowiuzenu] 900]

Mózg kręgowców osłonięty jest mózgoczaszką i oponami mózgowo-rdzeniowymi. U bezuchwowców, ryb i płazów ogonowych jest to tylko opona pierwotna, u płazów bezogonowych, gadów i ptaków są to opona miękka i opona twarda, a u ssaków ponadza900 jeszcze].

Ilustracja Osobny artykuł: Mózgowie człowieka.
  1. a b c d e f g h i j k l m Чеслав Юра: Bezkręgowcef morologiistawy функции, систематики и филогенезы . Варшава: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2007. ISBN 978-83-01-14595-8.
  2. a b c d e f Zoologia: Stawonogi.Т. 2, cz. 1. Szczękoczułkopodobne, skorupiaki . Чеслав Блашак (ред. Наук.). Варшава: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2011, с. 7-9. ISBN 978-83-01-16568-0.
  3. a b c Zoologia: Stawonogi. Т. 2, cz. 2. Tchawkodyszne . Чеслав Блашак (ред. Наук.). Варшава: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2012, с. 13, 65.
  4. a b c d Zoologia. Bezkręgowce. Tom 1, część 2. Wtórnojamowce (bez stawonogów) .Чеслав Блашак (ред. Наук.). Варшава: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2013, с. 556-559.
  5. a b c d Анджей Ясинский: Układ nerwowy. W: H. Szarski: Anatomia porównawcza kręgowców . Варшава: PWN, 1976, с. 334-343.

.

Википедия, Вольна энциклопедия

Z Wikipedii, wolnej encyklopedii

Przejd do nawigacji
Przejd do wyszukiwania

Właśnie trwa Tydzień Artykułu Dominikańsko-Haitańskiego . Dołącz do akcji!

Czy wiesz…

Z nowych i ostatnio rozbudowanych artykułów w Wikipedii:

William Moulton Marston 1938.jpg

… który prawnik, психолог и wynalazca (na zdjęciu) był twórcą komiksowej postaci Wonder Woman?

… w której poznańskiej szkole można zrobić zakupy?

узлов Вт 1435 об.ufundował w Kaliszu kolegium mansjonarzy?

… który niemiecki pianista przyjaźnił się z Chopinem i po jego śmierci zorganizował w Düsseldorfie uroczystość ałobną?

… łyżeczek powstało z bombowca wyłowionego przez gdańskiego nurka ?

William Moulton Marston 1938.jpg Рочнице

1 września : imieniny obchodzą m.in .: Bronisława, Idzi i Ruta
Okrągłe, pięcioletnie rocznice:

William Moulton Marston 1938.jpg Артыкуль на медаль

Dyskografia Testu — polskiego zespołu muzycznego uznawanego za prekursora polskiego hard-rocka, składa się z jednego albumu studyjnego, jednego minialbumu, dwóchśliśliświęliświęciózów kzDebiutancki EP zespołu Antonina został wydany w 1971 roku nakładem wytwórni płytowej Pronit. Wydawnictwo zawiera cztery premierowe utwory zespołu i stanowi jedyną „czwórkę” wydaną w history grupy. Jedyny studyjny альбом zespołu zatytułowany Test został wydany w 1974 roku. Mimo zróżnicowanego repertuaru i udziału w nim wielu znanych polskich muzyków, альбом w momencie wydania został przyjęty chłodno. Dopiero pod koniec lat 70. XX wieku, dzięki popularności nurtu nowej fali brytyjskiego heavy metalu, альбом został doceniony, zespół uznano za prekursora польского хард-рока.Z myślą o realizacji friendiego longplaya, zespół w 1975 roku nagrał piosenki Bez problemów or Nie bądź taka pewna siebie . Do nagrania płyty nigdy jednak nie doszło, a rok później Test Definitywnie zakończył swoją działalność. Czytaj więcej…

William Moulton Marston 1938.jpg Добрый артыкуль

OORP Pomorzanin Haller Pilsudski Puck.jpg

Wanda — Польский холм, портовый город Маринарки Войенней из округа меньшего и сильного города, общая близость «Кракус».Zbudowany w Finlandii w 1919 roku, został zakupiony przez Polskę z przeznaczeniem dla Marynarki Wojennej i wszedł do służby w 1920 roku. «Ванда» była niewielkim holownikiem portowym żeglugi przybrzeżnej. Jej dane techniczne są jednak niepewne i w starszych publikacjach większość z nich była nieznana. Według nowszej literatury długość całkowita wynosiła 17,1 metra, a szerokość 4 metry, zanurzenie natomiast pozostaje nieznane. Napęd stanowiła maszyna parowa o mocy 120 KM, napędzająca pojedynczą śrubę napędową i pozwalająca na osiągnięcie prędkości do 8 węzłów.W chwili wybuchu II wojny światowej holownik podporządkowany był Dowództwu Obrony Wybrzeża z siedzibą w Helu. 1 września 1939 roku «Wanda» została zatopiona z całą załogą przed godziną 14 w nalocie niemieckich bombowców nurkujących Junkers Ju 87 z dywizjonu IV / LG1 na port wojenny na Oksywiu. Po zdobyciu Oksywia, wrak został podniesiony i zezłomowany przez Niemców. Czytaj więcej…

OORP Pomorzanin Haller Pilsudski Puck.jpg Ilustracja na medal

.

Википеди — Википеди

Vikipedi , kullanıcıları tarafından ortaklaşa olarak birçok dilde hazırlanan, özgür, bağımsız, ücretsiz, reklamsız, kâr amacı gütmeyen bir ansiklopedisi. MediaWiki yazılımı kullanılarak hazırlanmaktadır. Sürekli eklemeler ве değişiklikler yapıldığı için hiçbir zaman tamamlanmayacağı varsayılmaktadır.

Kurucularından, Джимми Уэльс Vikipedi’yi, «Dünya üzerindeki ее insana kendi dilinde, en üst kalitede, bedava bir ansiklopedi oluşturma ve dağıtma uğraşısı» olarak tanımlamaktadır. [3]

Vikipedi sözcüğü, viki ve pedi kelimelerinin birleşiminden oluşur. «Вики», Гавайи dili’ndeki «вики-вики» ( hızlı veya bilgi amaçlı ) sözcüğünden türetilmiştir. [4] «Pedi» ise, Antik Yunan Medeniyeti’nde «kapsamlı kültürel eğitim sistemi» anlamına gelen paideia kelimesinden gelir. [5]

Vikipedi’nin güvenilebilirliği ve doğruluğu üzerine tartışmalar mevcuttur ve site yoğun olarak vandalizme maruz kalmaktadır.

Maddelerin eşit olmayan kalitesi, değişikliklerin takipsizliği, sistem hataları ve bilgilerin doğruluğu üzerine tartışmalar hâlen devam etmektedir. [ kaynak belirtilmeli ] Verilen bilgiler bazen onaylanmamış ve sorgulanabilir olabilir, kaynakları eksik olabilir. Ancak 2005’te yapılan bir araştırmada, İngilizce Vikipedi’deki «doğal bilgiler üzerine» girdilerin doğruluğu, Britannica Ansiklopedisi ile aynı seviyede bulunmuştur. [6] Encyclopdia Britannica Inc.şirketi ise ansiklopedilerindeki maddelerin ödül kazanmış ünlü akademisyenler tarafından hazırlandığını belirterek bu araştırmayı hatalı bulmuştur. [ кайнак белиртилмели ]

Vikipedi ana Sayfası, 13 августа 2014 г.

Vikipedi’nin ana sunucuları ABD’nin Florida Eyaleti’ndeki Tampa kentinde, diğer başlıca sunucuları ise Hollanda’nın Amsterdam, Fransa’nın Paris ve Güney Kore’nin Seul kentinde bulunmaktadır.

Yazarlar [deiştir | kaynağı değiştir]

Vikipedi, gönüllülerin ortaklaşa çabası doğrultusunda ве neredeyse herkesin веб-сайты ulaşıp değiştirmesiyle yazılmaktadır.Vikipedi’ye bilgi girişi yapabilmek için üye olma zorunluluğu yoktur. Bu durum bilgilerin herkes tarafından anında eklenebilmesine olanak verir. Bununla beraber üye olmanın, yapılan değişikliklerin kaydını tutabilmek, seçkin madde vb. oylamalarına katılmak, vandalizmle mücadeleyi kolaylaştırmak gibi avantajları vardır.

Dier İnternet ansiklopedi projelerinin çoğu üyelik gerektirir ve yalnızca uzmanların yazılarına izin vermektedir: Stanford Encyclopedia of Philosophy, Nupedia, h3g2 ve Everything2 gibi.Bazı ansiklopediler de Vikipedi gibi Viki yazılımı kullanmaktadır. Diğer ansiklopedilerden farklı olarak, Vikipedi GNU Özgür Belgeleme Lisansı (GÖBL) kullanmaktadır.

Vikipedi’ye yazılan bilgilerin uygunluğu konusunda bazı kurallar mevcuttur. Bilgiler tartışılır, değerlendirilir ve içeriğe eklenmesi, değiştirilmesi veya Vikisözlük gibi kardeş bir projeye transfer olması üzerine kararlar alınır. Vikipedi’nin ana kurallarından biri maddelerin tarafsız bir şekilde, kaynaklarıyla birlikte, olumlu ya da olumsuz tüm yönleriyle sunulması gerektiğidir.Vikipedi, maddeleri tamamen objektif ve doğru bir şekilde sunmaya ve her türlü bakış açısını yansıtmaya çalışır. Maddeler kullanıcıların kolaylıkla anlayabileceği bir sunuş kısmının (giriş) ardından ayrıntıya girilerek, günümüz itibarıyla doğrulanabilecek kaynaklarla sunulmalıdıdıdı.

Özgür içerik [deiştir | kaynağı değiştir]

Oldukça kapsamlı ve ortaklaşa üretilen bir proje olan Vikipedi’de ve kardeş projelerinde, bütün katkıların yasalara uygun olarak yapılması önemlidir.Normalde bir eserin yazarı o yazının telif hakkını elinde bulundurur ve bu hak, diğer insanların bu yazıyı değiştirmesini ve kopyalamasını engeller. Bu sebeple Vikipedi’deki maddeler GÖBL ile yazılmakta ве ее yazar telif haklarından vazgeçmektedir. GÖBL, birçok telifi özgür bırakılmış lisans gibi, yazılanın dağıtılmasını, benzeri dokümanların çıkmasını ve kâr amaçlı kullanıma izin verir. Bu lisans ayrıca yeniden katılım gösterenlerin aynı lisans ile değişiklikler yapmasına izin verir. Özgür görünmesine rağmen bilgiyi yazan kişi telif hakkına sahiptir ancak diğer insanların bu bilgilerden yararlanmasına ve geliştirmesine izin vermektedir.Katılımcılar birden fazla lisansı içeriklerinde kullanabilirler ya da kamu malı olarak ilan edebilirler.

Vikipedi’deki resimlerin, seslerin ве видео dosyalarının büyük çoğunluğu GÖBL lisansı ile lisanslanmaktadır. Irket logoları, şarkı örnekleri, haber fotoğrafları ise Amerika Birleşik Devletleri kanunlarına göre adil kullanım altında kullanılmaktadır. Bunun yanı sıra Creative Commons gibi GÖBL benzeri lisanslama yöntemleri de mevcuttur.

Tarafsızlık [deiştir | kaynağı değiştir]

Vikipedili bir protestocu.Panoda Vikipedi formatıyla [kaynak belirt] yazıyor

Vikipedi’nin en önemli politikalarından biri tarafsızlık politikasıdır. [7] Tarafsız bakış açısı yönergesi, Vikipedi’nin temel taşlarından birisidir. Özellikle tartışmalı tüm konular, tartışmanın taraflarına eşit mesafede kalınarak yazılmalıdır. Unutulmamalıdır ки Vikipedi бир milletin, grubun, takımın, sınıfın, dinin ansiklopedisi değildir. Ее dil Vikipedisine, o dili bilen herkesin katkıda bulunabilmesi mümkündür.

Vikipedi maddeleri hazırlanırken kanılara değil, olgulara yer verilir.Basit bir örnek vermek gerekirse, «Битлз dünyanın en iyi müzik grubudur» ifadesi bir kanıdır ve Vikipedi’de yer alamaz. Ancak, «Триллер, dünyanın gelmiş geçmiş en çok satan albümüdür» ifadesi bir olgudur ve güvenilir üçüncü parti kaynaklarını göstermek kaydı ile Vikipedi’de yer alir.

Özellikle dini ve siyasi içerikli maddeler, Vikipedi’de en çok saldırıya uğrayan, değişiklik savaşlarına sahne olan maddelerdir. Vikipedi’de, «şehit», «terörist», «kahraman» gibi göreceli tanımlamalardan kaçınılır.Doğrudan я да dolaylı hakaretlere hoşgörü gösterilmez. Dini kişilerden bahsederken «Hazreti», «Aziz», «Yüce» gibi sıfatlar kullanılmaz.

Сын değişiklikler sayfasında en son yapılmış değişiklikler gösterilir

Dil sürümleri [deiştir | kaynağı değiştir]

Tüm Vikipedilerin şu an 309 dil sürümü, 299 etkin dil sürümü (100’den fazla maddesi bulunan) mevcuttur. Vikipedilerin toplamda 54.642.151 maddesi vardır.

Википеди ее dilde birbirinden bağımsızdır.İçerikler diğer dillerdeki gibi olma zorunluğu yoktur ya da maddelerin birbirlerinin tercümesi olması gerekmez. Maddelerin otomatik tercümelerine izin verilmez, ancak yine de diğer dillerdeki Vikipedistler kendileri bu maddeleri tercüme ederler. Birçok dilde tarafsız bakış açısı savunulmaktadır, ancak bulundukları ülkenin kanun ve kurallarına göre değişiklikler yapabilirler. Maddeler ве ресимлер Vikipediler arasında paylaşılmaktadır. Herhangi bir Vikipedist, başka bir dilden çeviri isteğinde bulunabilir.Bunun yanı sıra Wikimedia Commons Депозиты да tüm Vikipedilerin kullandığı medya dosyaları mevcuttur. Birçok dildeki Vikipedi’de çevrilmiş dosyalar küçük bir bölümü temsil eder.

Alexa’ya göre, Vikipedi ziyaretçilerinin% 61,58’i İngilizce Vikipedi sitesini ziyaret etmektedir. [8]

Aşaıdaki liste 18 Nisan 2020 itibarıyla 1.000.000 üzerinde maddesi olan Vikipedileri göstermektedir.

  1. Ингилизче (6.151.185)
  2. Себуанка (5.378 433)
  3. İsveçe (3.691.518)
  4. Альманка (2.474.954)
  5. Fransızca (2.246.188)
  6. Felemenkçe (2.031.020)
  7. Rusça (1.656.757)
  8. Италия (1.631.823)
  9. İspanyolca (1.622.836)
  10. Лехче (1.425.699)
  11. Варайка (1.264.376)
  12. Вьетнамка (1.254.814)
  13. Japonca (1.225.874)
  14. Çince (1.142.686)
  15. Арапса (1.063.128)
  16. Порткиже (1.042.509)
  17. Украйнака (1.040.510)
Değiştirme ve düzenleme [deiştir | kaynağı değiştir]

Hemen hemen tüm konuklar Vikipedi’nin içeriini değiştirebilir; yeni kullanıcılar da yeni madde başlatabilirler. Sayfada yapılan değişiklik derhâl yansır. Vikipedi kullanıcıların ortaklaşa çalışmasının zamanla maddeleri geliştireceği inancıyla kurulmuştur, tıpkı herhangi bir açık kaynaklı programın gelişmesi gibi. Vikipedi editörleri bu durumu, «sosyal Darwin evrimi gelişmesi» или açıklar. Бу ortaklaşa ве anında değişiklikler, editörlerin mevcut maddeleri hızlıca geliştirmesine ве yenilerinin gerçekleşir gerçekleşmez ortaya çıkmasını sağlar.

Bazıları ise Vikipedi’nin bu açık bakış açısını anlamsızca kullanırlar, buna da «vandalizm» denir. Bunun yanı sıra, ortaklaşa çalışma bazen «değiştirme savaşları» на -birçok kişi birbirlerinin yazdıklarını onaylamadıkları için değiştirmekte ve çıçıami.

Maddeler istisnalar dışında ее zaman değiştirilmeye açıktır. Eğer, вандализм я да «вернуть войну» (гери dönüştürme savaşı) yaşanırsa madde koruma altına alınır.Vikipedi hiçbir maddesinin tamamlanmış ya da bitmiş olduğunu iddia etmez. Maddelerin yazarlarının yazdıkları Konu hakkında uzmanlık я да yeterlilik Sahibi olması gerekmez в kullanıcılar yazdıklarının «acımasızca değiştirilmesi в keyfi olarak dağıtılması» hakkında uyarılmaktadır. Maddeler бир kullanıcı ya da editör grubu tarafından kontrol edilmez ya da telif altına alınmaz; içerik hakkındaki kararlar Vikipedi’nin editör kurallarına göre fikir alma ortak kararıyla ya da bazen oyla karar verilir.Джимми Уэльс tüm Vikipedi kurallarında ве kullanıcı haklarında сын kararı верме hakkına sahiptir.

Kullanıcılar izleme listelerine ilgilerini çeken maddeleri eklerler, bu sayede bu maddelerin gelişimini izleyebilirler. Vikipedi’deki birçok geçmiş değişiklik de sayfa geçmişinde kullanıcılar tarafından kronolojik olarak görülebilir. Sadece, eğer söylenmeyecek sunumlar, telif hakkı ihlalleri, ve yasal olarak Vikipedi’ye sorun çıkaracak hususlar varsa, bunlar sayfa geçmişinden silinebilir.Бу değişiklikler sadece Vikipedi hizmetlileri tarafından yapılabilir.

Diğer biçimlerde Vikipedi [değiştir | kaynağı değiştir]

Bazı maddeler için, seslendirilmiş sürümleri ogg biçiminde sunulmaktadır. mp3 yerine ogg biçiminde sunulmasındaki ana sebep, mp3’ün bazıpatlerle koruma altına alınmış olmasıdır.

Vikipedi çevrimiçi olarak ve katı olmayan bir lisans ile sunulmaktadır. İçeriğinin İnternet dışında kullanılmak üzere bilgisayara indirilmesi de oldukça kolaydır ve kullanılan ana dağıtım metodudur.Bununla beraber, bazı projeler Vikipedi’nin içeriğini değişik olarak sunmaktadır. Örnek olarak, SOS Дети Vikipedi’nin içeriğini CD’de sunmaktadır. Буна эк оларак, Википедия 1.0 isimli onaylanmış ве basıma hazır maddelerin editörler tarafından hazırlanmış bir CD sürümü de hazırlanmaktadır. Yayımlanmış Vikipedi maddeleri ayrıca PediaPress ве Печать по запросу servisleri tarafından da sunulmaktadır.

Vikipedi’nin içeriği yüzlerce site tarafından veritabanından alınarak kullanılmaktadır.Vikipedi’nin maddeleri ayrıca akademik çalışmalarda, kitaplarda ve konferanslarda ve son olarak da filmlerde de kullanılmaktadır. 2006 год, Amerika Birleşik Devletleri’nde bir davada Vikipedi referans olarak gösterilmiştir. Kanada Parlamentosu, Vikipedi’nin aynı cinste insanların evliliği hakkındaki maddesini, Yasal Evlenme Kanunu’nda okunulacak belge olarak sunmuştur. Türkiye cumhurbaşkanı (demeç tarihindeki başbakanı) Реджеп Тайип Эрдоган, türban ile ilgili bir demecinde Türkçe Vikipedi’yi kaynak göstermiştir. [9]

Bunun yanı sıra, Vikipedi’nin popüler kültürde kullanılmasını konu alan eserler de çoğalmıştır. Özellikle Anglosakson coğrafyada Vikipedi’nin açık kodlu (değiştirilebilir) olması ve yoğun vandalizme uğramasını konu alan parodiler ve skeçler sıklıkla yapılmaktadır. «Weird Al» Yankovic «White and Nerdy» klibinde Atlantic Records sayfasını parodi amacıyla «Ты отстой!» (Бербат!) Şeklinde değiştirmiştir. Bu durum Yankovic hayranlarının sayfayı youn olarak vandallamalarına sebep olmuştur.Penny Arcade’in bir karikatüründe İskeletor, He-Man maddesini değiştirmektedir.

Murat Bardakçı, Habertürk TV’de hazırlayıp sunduğu Tarihin Arka Odası programında Vikipedi’deki bilgileri birkaç kez eleştirmiştir. Vikipedi’deki kendi biyografi maddesinden örnek vererek yanlış bilgiler içerdiğini ve Vikipedi’yi intihal açısından, öğrencilerin akademik Performansı için olumsuz bir kaynak oldumakunını vurgulık. [10]

Vikipedi’ye Türkiye’den engelinin 15 Последний доступ Оджак 2020’de Türkiye Cumhuriyeti Anayasa Mahkemesi kararının ardından Bilgi Teknolojileri ве İletişim Kurumu tarafından kaldırılmasının ardından 23 Оджак 2020’de Habertürk Gazetesi yazarlarından Фатих Алтеил «Davutoğlu’nun Anımsattıkları» başlıklı бир yazı kaleme aldı. Алтайлы, Мурат Bardakçı’nın Vikipedi’ye dönük eleştirilerine katıldığını ifade etti ve «Vikipedi gerçekten bir facia. Там Тюрк иши. Ялан долан эксик гедик.Википедия ne kadar zengin ise bu o kadar fakir. Yanlışlar ее ikisinde de var ama Türkçe Vikipedi özensizlik, ilgisizlik üzerine inşa edilmiş. Ама Бурада doğru олан kapatılmasını я да yasaklı kalmasını istemek değil, düzeltilmesini талеп этмек. Güvenilir bir kaynak haline gelmesi için çaba göstermek ve bunualesp etmek ». ifadelerine yer verdi. [11]

29 нисана 2017’de Vikipedi’ye Türkiye’den erişim Bilgi Teknolojileri ve İletişim Kurumu tarafından idari tedbir uygulanmak suretiyle engellendi. Korumaya alınmış sayfaları düzenlemek ve dosya yüklemek için kullanıcı hesabı gerekmektedir.

.

Википедия — Википедия, энциклопедия askea.

Википедия eduki askeko entziklopedia bat da, lankidetzaz editatua, eleanitza, Interneten argitaratua, Wikimedia Fundazioa irabazi asmorik gabeko erakundeak sustengatua. Википедия mundu osoko boluntarioek idazten dute. Internetera konektatutako edonork parte har dezake Wikipediako artikuluetan, aldatu lotura sakatuz. 2015ko azaroaren bostean, 291 hizkuntzatako edizioak zituen, eta horietatik 275 zeuden aktibo.Proiektuaren xedea da ahalik eta hizkuntza gehienetan idatzitako entziklopedia sortu eta hedatzea. Guztira 37 milioi artikulu ditu, horietatik 364.242 euskaraz eta bost milioitik gora ingelesez.

Википедия parte hartzen dutenei wikilari deritze. Desadostasunik sortuz gero, iritzia eman duten wikilarien gehiengoaren aukera gailentzen da. Bere antolamenduaren alde ona da etengabe eguneratzen, handitzen eta zuzentzen ari dela, eta hutsegiteak zuzentzea erraza dela. Aitzitik, Euskal Wikipediari dagokionez, zehaztasun falta izaten du hainbat artikulutan (edozein artikulutan, artikuluan landutako gaian aditu ez direnek ere parte har baitezakete), eta hizkzein badkuntzirazakéte.Hala, bada, Euskal Wikipedia gorabeheratsua da kalitatez. Elhuyar Fundazioak 2011n egindako balioztapenak erakutsi zuenez, Euskal Wikipedian «артикулу биканекин батера, бадира ораиндик аски каскаррак диернак». [1]

Hala ere, Ingeles Wikipedia munduko entziklopedia hoberenen parekoa dela erakutsi zuen 2005ean Nature aldizkariak wikipedia horretako zientzia artikuluei buruz egindateako ikerlan bruz. [2] [3]

История

Wikipedia Interneten jaiotako entziklopedia askea da.Egun hizkuntza askotan eskaintzen da eta Creative Commons lizentziapean ekoizten da. Википедия Wikimediaren proiektu bat da eta bertan copyrightik gabeko liburu, irudi, hiztegi, hizkuntza ikastaroak… eskaintzen dira.

Wikipedia Wiki teknologian oinarritutako entziklopedia askea da, web nabigatzaile batetik edozein erabiltzailek sor zein alda dezake artikuluen edukia. Hori erabilpena eta edizioa askeak direlako gertatzen da eta Wikimedia irabazi-asmo gabeko fundazioak mantentzen eta administratzen du.Википедия eleanitza da eta munduan zehar dauden milaka pertsonek hedatua da. 200 hizkuntza inguruko edizioak ditu (non ehunen bat aktibo baitauden). Proiektu honen xedea ahalik eta hizkuntza gehienetan idatzitako entziklopedia sortzea eta hedatzea da. Oraintxe euskaraz 364.242 sarrera baino gehiago daude, baina beste hainbat hizkuntzatik urrun geratzen da (ingelesez jada Entziklopedia Britanikoa gainditu du, 883 000 artikuluez. 200 hizkuntza hizkuntza hizkuntza hizkuntza hizkuntza, enHala ere, hainbat internautek hizkuntza gutxituetan idazten dute eta egunean baino egunean sarrera gehiago daude.

Nupediatik Wikipediara

Википедия Nupedia entziklopedia askearen ondotik sortu zen. Nupedia idazteaz adituak arduratzen ziren modu form batean. Nupedia 2000. urteko martxoaren 9an jaio zen eta entziklopedia arruntek jarraitutako bidea zuen artikuluak publikatu ahal izateko: hainbat kide jakitunek artikuluak berrikusibeer zituzten publikatu. Hala ere bi ideia zituen argi: librea zen eta interneten zegoen.Хау да, эдонорк эдонон бегирату зезакин эта гейнера эз цуен тамайна эз эдуки-трабарик (бидеоак, нахи адина ируди, лотурак… эгон зитезкеен). Adituek artikuluak berrikusi бэхэр izateak prozesua geldotu egiten zuen eta urte baten buruan artikulu gutxi publikatu ziren. 2001eko urtarrilaren 10ean bi editoreetako batek forumean wiki bat irekitzea propoatu zuen. Wikiaren filosofia edonork idazteko aukera ematea zen eta hainbat kritika jaso zituen ideiak, baina handik 5 egunera jaio zen ofizialki Wikipedia entziklopedia askea.Hasieran wikipediaren helburua Nupediaren hazkuntza zen, hau da, bertan idatzitako artikuluak geroago Nupediara gehitzea, adituren batek berrikusita. Hala ere, berehala Nupediako erredakzio taldeak ez zuen ondo ikusi eta kanpoan geratu zen, hau da, Nupediatik aske geratu zen. Hala ere 2003an Nupedia saretik kanpo geratu zen eta haren edukia Википедия jasota geratu zen betiko.

Ingelesetik eleaniztasunera

Hasiera batean, Wikipedia ingeles hutsezko entziklopedia bat izan zen.Hala ere berehala hasi ziren beste hizkuntzetan idazten eta lehenengo urtean 20,000 artikulu zituen 18 hizkuntza ezberdinetan. 2002an 20.000 artikulu zituen eta 2006aren hasieran 2.600.000 artikulu baino gehiago 205 hizkuntzatan …

Хелбуруа

Wikipediaren helburua doako entziklopedia fidagarria sortzea da. Gainera, proiektua nazioartekoa den heinean, ahalik eta hizkuntza gehienetan idatzia egotea ere. Proiektuaren sortzailea den Jimmy Walesek, deskribapen honekin azaltzen du Wikipedia: «Kalitate oneneko entziklopedia askea sortzeko ahalegina da, munduko edozein erabiltzaileri bere hizkuntzan zuzendua.» [4]

Wikipediaren sortzaileak ez du nahi Wikipediak publizitaterik izatea, baina geroz eta zailagoa egiten zaio. Izan ere, geroz eta jende gehiagok bisitatzen du Wikipedia, eta horren ondorioz zerbitzari gehiago beemer dira Wikipediaren edukiari ostatu emateko. Wikipediaren finantzabeerrei, gaur egun, dohaintzen bidez erantzuten zaie.

Ezaugarriak

Giza jakituriaren bilduma baino, entziklopedia bat izan nahi du Wikipediak.

Eduki askea

Wikipediak Creative Commons Aitortu-PartekatuBerdin 3.0 эта GFDL (Лицензия свободной документации GNU) lizentzia libreak darabiltza, oro har. Hala ere, Wikipediako testu oro lizentzia libre horiekin erabilgarri dagoen arren, Wikipediako irudi eta soinu batzuk ez dira erabilera librekoak. Ингелес Википедиан, адибидез, бадира хаинбат энпреса логотипипо, эта эгиле эскубидек бабестутако аргазки батзук, эрабилера зузенерако диернак, эз бесте эзертарако; beraz, horien erabilera mugatua dago. Badago, эра berean, Wikipediari espresuki emandako banaezina den materiala, hau da, Wikipedian eta ez beste inon erabiltzearen baldintzapean emandako materiala. [5]

Википедия, hainbat hizkuntzatan

Википедия, hainbat hizkuntzatan.

Ingelesezkoa da wikipedia garatuena, alde handiz. 2016. urtean, 292 hizkuntzatako wikipediak daude, ETA википедии horietako bakoitza besteekiko independentea да, bakoitzak бере arauak ditu, nahiz ETA oinarri-oinarriko Bost arauak guztientzat berak Diren (eduki entziklopedikoa izatea, ikuspegi neutrala erabiltzea, eduki askea izatea, wikilariek Элькар errespetatzea, ETA гейнеракоан арау финкорик эз изатеа).

Ondorengo zerrendan, 2016ko otsailaren 27an artikulu gehien izan zituzten hamaika wikipediak daude jasota. Kontuan izatekoa da, hala ere, horietako batzuk aski kalitate apalekoak direla. Sakonera da kalitatearen neurrietako bat: artikulu kopuruaz gainera, aldaketen kopurua, artikulu ez diren orrien kopurua (kategoriak, txantiloiak …) eta zirriborroen kopurua ere kontakonekituan hartrazen d. Konparaziorako, данные horretan bertan, Euskarazko Wikipediak 242.095 artikulu eta 21eko sakonera ditu.Hona hemen zerrenda: [6]

  1. Ingelesezko Википедия: 5.090.393 artikulu, 917ko sakonera
  2. Suedierazko Википедия: 2.854.757 artikulu, 6ko sakonera
  3. Cebuerazko Википедия: 2.014.842 artikulu, 2ko sakonera
  4. Alemanezko Википедия: 1.913.574 artikulu, 103ko sakonera
  5. Nederlanderazko Википедия: 1.857.798 artikulu, 11ko sakonera
  6. Frantsesezko Википедия: 1.729.545 artikulu, 207ko sakonera
  7. Errusierazko Википедия: 1.292.430 артикулу, 133ko sakonera
  8. Samarerazko Википедия: 1.259.492 artikulu, 4ko sakonera
  9. Italierazko Википедия: 1.255.817 artikulu, 117ko sakonera
  10. Gaztelaniazko Википедия: 1.238.518 artikulu, 198ko sakonera
  11. Polonierazko Википедия: 1.156.562 artikulu, 22ko sakonera

Ezinbesteko ezaugarriak

Wikipediak inpartzialtasuna bilatzen du.

Wikipediaren proiektuaren Definiziotzat har ditzakegu ondorengo hiru ezaugarriak:

  • Entziklopedia bat izatea du helburu.
  • Wiki bat denez, salbuespen txikiez aparte, edonork argitaratu dezake.
  • Eduki irekia dauka eta GFDL lizentzia erabiltzen du.

Edizioa

Bisitari orok editatu dezake artikuluren bat Wikipedian. Артикулу Батен Автореа Изатеко Эз Да Гайан Адитуа Изан Беририк, Викия ден Хейнеан, Эдонорк Публика Байтезаке. Erabiltzaileen kolaborazioari esker, artikuluak sortu zein hobetu egingo direla uste baitu Wikipediak.

Арауак

Artikulu batean idaztean, kolaboratzaile orok «ikuspegi нейтроа» erabili beer du.Изатез, «Икуспеги нейтроа», негозиэзина ден арауа да, ужасная байтаца энциклопедия изатеа. Lankide kopuru handia dela eta, dibertsitate eta ideologia ezberdin askoko jendeak hartzen du parte. Beraz, Wikipediak, ikuspuntu Neutroarekin ez du ikuspuntu bakarreko entziklopedia izatera iritsi nahi, ikuspuntu aniztasuna lortzea baizik. Bestalde, artikulu bati buruz hainbat iritzi egonez gero, eztabaida orrialdeak daude gai hauetaz hitz egiteko eta artikuluan bertan eztabaidak ekiditeko.

Ezinbestekoa da aurretiaz idatzitako testu baten egile eskubideak errespetatzea.Ez ekarri Wikipediara beste autore batzuen testurik, arazoak sor baititzake legez kanpoko jarrera den heinean. Era berean, debekatuta dago Wikipediako edukiren bat beste inon egile eskubide zorrotzagoen pean argitaratzea.

Azkenik, Badira Wikipediatik kanpo dauden gai batzuk, ez direlako entziklopedia bateko artikulutzat hartzen. Hala nola, Wikipedian ez daude hiztegi batean agertzen diren Definizioak (aditza zein adjektiboei buruz, adibidez), horretarako Wikiztegia dago.

Bandalismoa

Wikipediak behin eta berriz jasanbeer duen arazoa, bandalismoa da.Bandalismoa, entziklopediaren artikuluen modifikazio inozo eta iraingarriak dira.
Nahiz eta hasieran arazo larri bat dirudien, orokorrean bandalismoak ez du Wikipedian aurrera egiten.
Wikipediaren publikoaren parte gehiena asmo onez ari denez, eta normalean eguneroko edizioen artean bandalismoak minoritarioak direnez, hauek ez dute luzaro irauten ezabatutak edota leheneratuak izan gabe.
Дуб бандало анонимный izaten dira normalean, Wikipediak erregistratu gabeko jendearen artikuluen argitaratzea onartzen baitu.Bestalde, oso arraroak diren kasu batzuetan, erregistratua dagoen lankide batek bandalismo ekintzak egiten ditu behin eta berriz. Egintza hauek ideologiaz, bai kulturalak zein erlijiosoak, lagundurik datoz. Hauek, indibiduoa argitarazten jarraitzera eta euren ideiak inposatzera bultzatzen dute.

Bandalismotzat jo daitekeen ekintza eragiten duen beste erabiltzaile mota bat trolla da; Horren Aurrean, gogoratu: « ez elikatu trolla ».

Edizio lanak

2016ko urtarrilean, Википедия gutxienez bost edizio egin zituzten 74.193 erabiltzaile zituen Wikipediak; horietatik 42.000 ингурук ингелесез, алеманез эдо францесез идаци зутен (63к, эускараз). [7] Hil horretan bertan, gutxienez ehun edizio egin zituzten wikilariak 11.130 ziren; horietatik 8.300 ингурук ингелесез, алеманез эдо францесез идаци зутен (17к, эускараз). [8]

Wikipediako mantentze lanez boluntario talde bat arduratzen da. Талде Хоррен Барруан Администратзайлеак Дауде; administratzaileak arduratzen dira zenbait artikulu babesteaz (аскотан desitxuratzen direnean, адибидез), ezabatzeaz, edo Wikipediari kalte egiten dioten erabiltzaileak denboraldi batez blokeatzeaz.

Erreferentziak

  1. ↑ Lur Hiztegiak Wikipediaratzeko Lantegia, 2011.
  2. ↑ Джим Джайлс (2005eko abendua): «Интернет-энциклопедии идут лицом к лицу»], Nature , 438 liburukia, 7070. zenbakia, 900-901. orrialdeak.
  3. ↑ Nature: «Ответы природы на Британскую энциклопедию», Nature.com , 30 марта 2006 г.
  4. ↑ Джимми Уэльс, «Википедия — это энциклопедия», 2005eko martxoaren 8an.
  5. ↑ Ikus, adibidez, Ingelesezko Wikipediako irudien estatistikak, egile eskubideen aldetik: «Википедия: Теги авторских прав на изображения».
  6. (Ингелесез) «Список Википедий», Викимедиа. Eskuratze eguna: 27 февраля 2016 г.
  7. (Ингелесез) «Статистика Википедии», Викимедиа. Eskuratze eguna: 27 февраля 2016 г.
  8. (Ингелесез) «Статистика Википедии», Викимедиа. Eskuratze eguna: 27 февраля 2016 г.

Икус, Гейнера

Канпо эстекак

.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *